Найдавніші цивілізації у світі зародилися тисячі років тому. Серед восьми найдавніших культур є як близькосхідні шумери, так і американські ольмеки. Багато винаходів стародавніх цивілізацій людство використовує досі.

Стародавній Єгипет

Стародавній Єгипет — назва культури однієї з найдавніших цивілізацій. Зародилася близько 5200 р. до н. е. в районі річки Ніл. У 3000 р. до н. е. стародавні єгиптяни були об’єднані під владою 1-ої династії Раннього царства. Історія Стародавнього Єгипту налічує 4-5 тис. років. Самоназва держави — Та-Кемет, Та-мері або Кемі.

Стрімкому розвитку культури сприяло розвинене землеробство. Ефективне використання родючого мулу після щорічного розливу Нілу і система іригаційних каналів давали змогу виробляти продовольство в надмірній кількості.

Завдяки розвиненому державному апарату на чолі з фараоном Стародавній Єгипет міг утримувати велику регулярну армію, підтримувати іригаційну систему і зводити колосальні будівлі. Найвідоміші з них:

У Стародавньому Єгипті було створено унікальну систему письма, розвивалася література, математика, медицина й астрономія.

Стародавній Китай

Давньокитайська цивілізація зародилася на території сучасного Китаю в 5000 р. до н. е. Розвитку культури сприяло активне землеробство в басейнах річок Янцзи і Хуанхе.

Першою давньокитайською культурою прийнято вважати Яншао. Вона виникла в епоху неоліту в 5-3 тисячолітті до н. е. Культура мала розвинене гончарне ремесло і виробництво кам’яних знарядь. В основі сільського господарства було заплавне землеробство.

Перша держава бронзової доби, що виникла на території Китаю, — Шан-Інь. Вона існувала з XVII століття до н. е. в середній течії річки Хуанхе.

Під час правління Шан-Інь китайська цивілізація досягла досконалості в литті бронзи. Також почали використовувати бойові колісниці, що сприяло успішним війнам і розширенню території держави.

У державі Шан-Інь використовували місячний календар, у цю епоху виникло перше ієрогліфічне письмо. У XI столітті до н. е. держава впала, її змінила держава Чжоу.

Шумери

Шумери — стародавній народ у Месопотамії, який говорив шумерською мовою. Виник у межиріччі Тигру і Євфрату в 4500 р. до н. е. З шумерами пов’язують виникнення цивілізації, писемності, міст і перших держав. Самоназва — «саггігга» (‘чорноголові’). Шумерська цивілізація одна з найдавніших у світі.

Шумери вирощували з десяток сільськогосподарських культур, одомашнили багато тварин, варили пиво. Сільське господарство було розвинене ще з 5000 р. до н. е. Шумери використовували зрошення за допомогою дамб і каналів, обробляли землю, вирощували монокультури шляхом орного землеробства.

Використання великої кількості робочої сили для підтримки надлишкового сільського господарства призвело до появи першої у світі бюрократичної системи. Необхідність обліку призвела до винаходу писемності в 3500 р. до н. е. — клинопису.

Шумери залишили багатий культурний слід в історії людства. У них була розвинена література, музика, скульптура та образотворче мистецтво. На високому рівні перебувала наука. Так, шумери першими заявили про існування Нібіру. Вони мали свою систему числення, яку люди використовують досі для визначення кутів. Шумери першими вирахували об’єм куба та площу трикутника.

Урбанізація населення призвела до будівництва великих міст. Шумери зводили будівлі з цегли. Найбільш впізнавані споруди цієї цивілізації — величезні зіккурати.

Нубія

Нубійська цивілізація виникла в 3500 р. до н. е. на території сучасного Єгипту та Судану і вважається найдавнішою цивілізацією Чорної Африки. Додержавні культури мали розвинене сільське господарство та гончарне мистецтво.

Першим державним утворенням цієї культури з 2500 р. до н. е. було царство Керма. Воно розвивалося паралельно і по сусідству з давньоєгипетською державою. Керма і Єгипет були двома великими імперіями і постійно суперничали.

Військове протистояння держав тривало понад 200 років і було найтривалішим збройним конфліктом бронзового століття. Єгиптяни називали країну Та-Сеті (‘країна лука’), оскільки в армії нубійців було багато досвідчених лучників.

Серед нубійців було розвинене злакове землеробство, окремі регіони були скотарськими. Були великі центри обробки золота. У досліджених містах Керма і Сай вчені виявили численні свідчення активної торгівлі.

Хараппа

Хараппська, або індська, цивілізація — третя серед східних цивілізацій за часом появи. Зародилася в Індії в долині річки Інд близько 3300 р. до н. е. Проіснувала до 1300 р. до н. е. Розквіт цивілізації припав на період між 2600 і 1900 рр. до н. е.

Населення цивілізації на піку розвитку досягло 5 млн осіб. Вона займала територію сучасного Пакистану, Афганістану та Північно-Західної Індії

До найбільших центрів цивілізації можна віднести міста:

  • Хараппа;
  • Мохенджо-Даро;
  • Ракхігархі;
  • Лотхал.

Хараппцям належить одна з перших систем мір і ваг. Міста будували за одним плануванням, а виробництво посуду було стандартизовано. Цивілізація досягла серйозних успіхів у майстерності лиття міді, бронзи, свинцю й олова. Жителі долини Інд вміли обробляти золото і виробляли красиві ювелірні прикраси. На певному рівні була розвинена стоматологія.

Занепад цивілізації був пов’язаний з аридизацією регіону — водні запаси поступово виснажувалися. Головним поштовхом до занепаду стала посуха 2200 р. до н. е., спричинена стрімкою і однією з найважчих за наслідками зміною клімату.

Норте-Чіко

Норте-Чіко — найдавніша доколумбова цивілізація в Південній Америці. Виникла у ХХХ столітті до н. е. на території сучасного Перу. Належить до докерамічної епохи.

Відома своєю монументальною архітектурою, зокрема пірамідами. Ймовірно, цивілізація Норте-Чіко мала розвинений державний апарат. Були знайдені великі склади, що свідчать про певну централізацію влади.

Важливу роль відігравала релігія, про що свідчить безліч храмів. Однак достовірно характер культу невідомий.

У цивілізації було розвинене сільське господарство. Важливим елементом економіки було вирощування бавовни та виробництво тканин.

Норте-Чіко була мирною цивілізацією. Зброї та оборонних споруд знайдено не було, як і не було виявлено слідів ведення бойових дій.

Егейська цивілізація

Егейська, або крито-мікенська, цивілізація — назва споріднених цивілізацій бронзової доби. Зародилася у 3000 р. до н. е. на берегах Егейського моря. Існувала на території сучасної Греції та Туреччини. Була відкрита під час розкопок Генріха Шлімана 1876 року в Мікенах.

Найбільш ранній період егейської цивілізації — мінойська цивілізація, про яку цікаво розповів Вільям Тейлор у книзі «Мікенці. Піддані царя Міноса». Культура розвивалася на острові Крит (сучасна Греція). Відома своїми велетенськими палацами. Вони відігравали найважливішу роль у політичному житті та торгівлі.

Мінойцям були доступні технології будівництва водопроводу і каналізації. Була розвинена релігія і живопис. Вони мали власне письмо, відоме як критське, частина з якого не дешифрована донині.

Ольмеки

Ольмекська культура — археологічна культура, попередник культури майя. Зародилася в 2500 р. до н. е. на території сучасної Мексики. Стала першою розвиненою цивілізацією в Центральній Америці.

Ольмекська культура справила величезний вплив на всі наступні мезоамериканські культури. Тут будували піраміди, запровадили практику жертвоприношень і винайшли гру в м’яч.

Ольмеки мали свою писемність, яка досі не розшифрована. Дослідники вказують на схожість писемності майя та ольмекської. Найвідоміші витвори мистецтва цивілізації — гігантські голови. У наскельному живописі люди часто зображувалися з рисами ягуара, що вказує на міф про походження ольмеків від ягуарів.

Ольмекам вдалося створити один із перших у світі водопроводів. Вони мали власний календар і, можливо, винайшли цифру нуль для лічби.

Найдавніші цивілізації зароджувалися в різних куточках світу. Для цього були необхідні родючі ґрунти та великі річки. Незважаючи на величезні відстані між першими цивілізаціями, вони паралельно розвивали схоже сільське господарство, письмо, будівництво і науку.

  • Індія
  • Греція
  • Єгипет