Що таке Науриз? У іранських і тюркських народів це свято приходу весни за астрономічним сонячним календарем, свято весняного рівнодення. Воно символізує завершення одного річного циклу і народження нового. Відомий учений, кандидат історичних наук Арнабай Нуржанов називає Науриз універсальним народним святом. У Казахстані його називають Великим днем народу (Ұлыстың ұлы күні).

Що приносить Науриз? Весняне свято — символ оновлення, народження нового життя, нових можливостей. Воно присвячене родючості, торжеству любові та дружби. Науриз — нагадування, що в старому році залишиться все погане і неприємне, а навесні відродиться все світле і радісне.

Назва свята походить від двох давньоіранських слів: «ноу» — ‘новий’ і «роуз» — ‘день’. Арнабай Нуржанов додає, що назва могла походити від перського «руз» — «світло», «промінь», а свято означає «нове світло».

На сайті ЮНЕСКО повідомляють, що святкування Науризу знаменує собою нерозривний зв’язок творення з природними циклами оновлення. Було оголошено Міжнародний день Навруз 21 березня. Свято символізує дбайливе ставлення до природи та утвердження життя в гармонії з нею.

Коли вперше з’явилося свято Науриз? Це одне з найдавніших свят, яке з’явилося близько 5 тис. років тому. У священній книзі віровчення Зороастра день весняного рівнодення мав статус початку нового року. У зороастризмі це свято присвячувалося вогню як життєвій силі, що частково збереглося в сучасних обрядах.

Святкування кінця зими, передодня весни і поминання душ предків відбувалося ще за часів давньоперської династії Ахеменідів (VI-IV століття до н. е.). Свято поширилося в культурах Передньої та Середньої Азії під різними назвами.

З прийняттям ісламу стародавнє народне свято було легітимізоване: читали молитви в мечеті, відвідували священні місця. Однак це торжество по суті своїй позбавлене релігійної спрямованості і присвячене природному явищу.

У радянські часи з 1926 року Науриз скасували як пережиток минулого, але відновили 1988 року. У 1991-му Науриз отримав офіційне визнання: в Указі Президента РК день весняного рівнодення 22 березня було оголошено днем народного свята весни Науриз мейрами. Ще через 10 років, 2001 року, Науриз став державним святом і був внесений до переліку свят РК.

Скільки днів відпочивають на Науриз? З 2009 року в Казахстані святкуванню відвели три дні березня, оголошених неробочими днями.

Традиції та обряди Науриза в Казахстані

Напередодні свята приводять до ладу житло, позбуваються мотлоху, готують святкові частування та ошатний одяг. У ніч перед святом різні ємності наповнюють зерном, молоком, айраном, джерельною водою для забезпечення добробуту в новому році.

Що можна приготувати на Науриз? У Казахстані на весняне свято здавна готують ритуальну страву «Науриз-коже». Вона має складатися з 7 інгредієнтів, головні з яких м’ясо, злаки, сіль, жир, вода як символи удачі, радості, здоров’я, добробуту та божественного захисту. На святковому столі обов’язково має бути частування білого кольору як символ додавання світла. Основний святковий напій — кумис.

Як святкують Науриз у Казахстані? Цього дня всі вітають одне одного словами «Көктем туди!» (‘З народженням весни!’), а також «Науриз мейрами құтти болсин! Ақ мол болсин!» («Вітаю зі святом Науриз! Нехай буде достаток!»). Давні традиції створюють у всій країні атмосферу казахського тою:

  • На світанку здійснюють ритуали: розчищають джерела, садять дерева.
  • До полудня накривають дастархан: чим щедріше частування, тим благополучнішим буде рік. До столу треба запросити сімох гостей. До частування і після читають молитви на честь предків.
  • Потім настає час розваг, ігор, змагань. Святкування супроводжується особливими піснями, виставами, театральними сценками, конкурсами.
  • Увечері збираються на айтис акинів: народні поети змагаються, демонструючи свої таланти.
  • Завершує святковий день багаття. Зі смолоскипами, запаленими від нього, прийнято обходити селище.

Казахстанці беруть участь у таких змаганнях, як:

  • «Аудари-спек» — гра, під час якої джигіти перетягують один одного з сідла.
  • Кінна гра «Киз куу». Хлопець прагне наздогнати і поцілувати дівчину, а вона «карає» його камчею. Якщо перемагає джигіт — він отримує право на руку і серце дівчини, а дівчина-переможець має право вимагати виконання бажання.
  • Стародавня кінна гра «Кокпар»: дві команди вершників борються за тушу козла.
  • Національна гра «Байга» — скачка по пересіченій місцевості.
  • «Алтибакан» («золота гойдалка»). Споруджують гойдалки, прикрашають їх стрічками і квітами, біля них співають пісні, грають.

Близько 300 млн людей на планеті відзначають весняне свято Науриз: у Середній Азії, Індії, Китаї, Туреччині та інших країнах. У різних країнах склалися унікальні традиції святкування:

  • В Ірані розводять багаття і стрибають через них.
  • В Узбекистані прийнято на свято їсти тільки ту їжу, якої торкався вогонь.
  • В Афганістані їдять на свято фарбовані яйця. Вони символізують захист від хвороб.
  • У Туреччині вірять, що весь рік буде те, що першим побачиш у святковий ранок. Там з вечора поруч розкладають дорогі символічні предмети.

Важливо підготуватися до свята морально — покаятися в гріхах, пробачити образи. До дня оновлення прагнуть завершити розпочаті справи, повернути борги, щоб у новому році було щастя, достаток і благополуччя.

Всенародне свято Науриз гармонійно вписалося в сучасність, зберігаючи давні звичаї. Народна скарбниця подарувала традиції, обряди, які шанує нове покоління.