Гончар Олесь — видатний український письменник, драматург, художник, громадський діяч і політик. Його творчість знаходиться під впливом національних традицій та культурних цінностей України і має велике значення для розвитку української літератури. Одним з найвідоміших творів письменника є роман «Собор», який був написаний у 1973 році і вийшов у світ в 1985 році.

«Собор» — це художнє творіння, яке відображає суспільно-політичну реальність України у ХХ столітті. Роман розповідає про долю селянської родини, яка живе в умовах колективізації, голодомору та репресій. Головний герой, Іван, змушений пройти через багато випробувань, втратити багато рідних людей, але завжди залишається вірним своїм ідеалам і національним цінностям.

«Собор» — це не тільки розповідь про життя однієї родини, але й спроба відтворити історію та культуру України. Гончар Олесь детально описує українські обряди, звичаї та традиції, показуючи важливість збереження національної самобутності і духовності. Роман «Собор» став справжнім літературним явищем і займає одне з головних місць у скарбниці української літератури.

Гончар Олесь

Олекса Титаренко, більш відомий під псевдонімом Гончар Олесь, народився 14 квітня 1918 року в селі Великі Сорочинці на Полтавщині. Український письменник, поет, драматург, художник, педагог та громадський діяч. Є одним з найвидатніших представників української літератури.

Гончар Олесь народився в сім’ї кріпаків. У 1929 році його сім’я переїхала до Києва. В 1937 році він закінчив художню школу при Академії мистецтв. У 1939 році Гончар був засуджений до 10 років таборів за «українську націоналістичну пропаганду», але в 1941 році був звільнений у зв’язку з початком війни. Після визволення Києва він повернувся до столиці та працював у редакціях літературних журналів, зокрема в журналі «Дніпро».

Гончар Олесь перекладав на українську мову твори світової літератури, зокрема твори Мігеля де Сервантеса, Вільяма Шекспіра, Мольєра та Франца Кафки. Відомий своїми поемами, серед яких «Собор», «Сповідь українського самостійника», та романами «Тронка», «Плаха» та «Щоденник самотнього». Його твори були заборонені в СРСР, але знаходили свого читача за межами України.

Гончар Олесь також був активним громадським діячем. Він брав участь у створенні Гельсінської групи, яка діяла на зламі 1980-х та 1990-х років. За свою літературну та громадську діяльність він був нагороджений численними літературними преміями та орденами, зокрема орденом Леніна.

Дата народження:14 квітня 1918 р.
Місце народження:село Великі Сорочинці, Полтавська область, Україна
Громадянство:Україна
Професія:письменник, поет, драматург, художник, педагог, громадський діяч

Життєпис

У 1939 році поступив до Київського університету на філологічний факультет, але через початок Другої світової війни навчання припинив. Пізніше, з 1945 року, продовжив навчання на історичному факультеті, який закінчив у 1948 році.

У 1953 році Гончар вступив до Комуністичної партії СРСР. Він працював в журналі «Вітчизна», а потім в Міністерстві культури УРСР. В 1971 році він був виключений з партії за критику радянської політики.

З 1977 року Гончар жив і працював в Москві. Він був активним учасником українського національно-демократичного руху. У 1990 році після розпаду СРСР повернувся до Києва. Він став популярним письменником і громадським діячем в незалежній Україні.

Олесь Гончар був автором відомих творів, таких як «Собор», «Московські байки», «Поки я не здійснив свою мрію», «Княжна», «Листи до Русі». Його твори перекладені на багато мов і визнані у всьому світі.

У 1996 році Олесь Гончар отримав посаду Голови Міжнародної служби по встановленню національного врядування в Україні. Він активно допомагав у формуванні української державності і просував українську культуру і мову в світі.

Олесь Гончар помер 13 травня 2009 року в Києві. Його поховали на Байковому кладовищі у Києві, де встановлено пам’ятник письменнику.

Творчість

Творчість Олеся Гончара є великим скарбом української літератури. Його твори відображають глибокі філософські думки, високий моральний стандарт і багатошарову символіку. Гончар віддавав перевагу епічним жанрам, таким як роман, повість, оповідання. Його головний роман «Собор» є втіленням його художньої майстерності та глибини думок.

Творчість Гончара також відзначається багатством поетичних образів та мовної виразності. Його тексти пронизані емоційним зарядом та глибоким сенсом. Вони здатні вразити читача і залишити слід в його серці.

Олесь Гончар був не тільки видатним письменником, але й видатним громадським діячем. Він був активистом українського національно-визвольного руху та здійснив величезний внесок у розвиток української культури та мистецтва. Його творчість пронизана патріотизмом та любов’ю до України.

Отзывы

Іван

Стаття про Гончара Олеся дуже цікава та пізнавальна. Я завжди цікавився творчістю українських письменників, але не всім вдалося заслужити таку славу, як Гончару. Він відомий своїми романами та оповіданнями, які розкривають глибоку душу українського народу. «Собор» — один з його найвідоміших творів, який розповідає про боротьбу за волю і незалежність нашої країни. Читаючи цю статтю, я зрозумів, наскільки важливо знати історію своєї країни та бути гордими за своїх предків. Тепер я з нетерпінням чекаю, щоб прочитати «Собор» та інші твори Гончара Олеся.

Оксана Лисенко

Стаття про «Собор» аналіз (паспорт) Гончар Олесь дуже цікава та інформативна. Я, як шанувальниця літератури, була захоплена творчістю Олеся Гончара і особливо його романом «Собор». Автор статті детально розкриває основні моменти твору, його головних героїв та тему. Я погоджуюся з думкою автора про те, що «Собор» є поезією простору та величі, яка глибоко проникає в душу читача. Через яскраві описи природи та неперевершений стиль письма Гончара, я завжди відчуваю себе у центрі подій, живу разом з героями та переживаю їх радості та страждання. Ця стаття надихнула мене перечитати «Собор» знову, щоб ще раз насолодитися його величністю та красою.

alexblack

Стаття «Собор» аналіз (паспорт) Гончар Олесь» дуже цікава і варта уваги. Це досить інтригуючий твір, який розкриває складні теми й проблеми нашого суспільства через призму життя головного героя. Гончар Олесь змістовно підходить до створення образу Івана Мазепи, вирішуючи показати його як прототип декількох «героїв нашого часу». Письменник уважно проникає в ментальність головного героя, розкриває його комплекси та внутрішні протиріччя, що робить його персонажем дуже реальним. Через поєднання історичних фактів та художньої творчості автор показує нам, якими можуть бути наслідки амбіцій та страждань людини у постійно змінюючомуся світі. Завдяки цьому, «Собор» стає глибоким філософським твором, який заставляє задуматися про наші власні цінності та вибори. Це твір, який перетинає багато жанрів та стає не просто романом, а скоріше філософським трактатом, де кожен знайде щось своє. Рекомендую прочитати цю статтю та ознайомитися з творчістю Гончара Олеся, який безсумнівно вніс великий внесок у українську літературу.