Відомо, що у людини виявлено і виділено 4 групи крові. У домашніх чотириногих, а зокрема у кішок, виділяють 3 групи крові. Власникам кішок рекомендується дізнаватися групу крові власних улюбленців, щоб такі знання застосовувати в подальшому з користю.
Які бувають групи крові у кішок
Буває, що вихованцеві потрібно негайно провести процедуру з переливання крові і пошук донора трапиться набагато швидше, даючи шанс на ефективний результат. Важлива інформація про групу крові кішки повинна бути у господарів декількох тварин. В екстреному випадку, одна з кішок, може стати донором для іншої.
Корисною інформація про знання групи крові буде і для професійних заводчиків. У певних порід кішок популярна група крові В і при в’язанні кішки з котом з іншою групою крові – А, кошенята з’являються на світ слабкими і не життєздатними, швидко гинуть після народження. Основою стає резус-конфлікт матері і кошенят, які успадкували групу крові біологічного батька. В період лактації, молозиво, що виділяється у самки, містить пристойну кількість антитіл, спрямовані на ураження червоних кров’яних тілець. В результаті хімічних реакцій, здоровий кошеня, швидко гине через пару днів після народження через розвитку небезпечного стану – гемолітичної анемії.
Якщо володар знає групу крові матері, є можливість уникнути фатальних наслідків, вибираючи Сумісність по групі крові. Наприклад якщо трапилася в’язка тварин у яких різні групи крові, може трапитися серйозна ситуація. В’язка кішки, що володіє групою крові а з котом, що має іншу групу – В, після виникнення малюків на світ, їх потрібно відразу ж відлучити від породіллі. Кошенята не повинні отримувати материнського молока як мінімум 72 години. Процес вигодовування повинен виконуватися господарем за допомогою спеціалізованих сумішей, замінників котячого молоко. Через три, чотири доби після виникнення на світло, травний тракт кошеня не здатний пропускати в цьому обсязі антитіла з материнського молока, тому малюків можна повернути кішці. Але прекрасним виходом з цієї ситуації буде не допускати таких схрещувань.
У всіх ссавців в кров’яному руслі є червоні кров’яні тільця – еритроцити. На їх поверхні розміщені нестандартні Протеїнові компоненти-антигени. Основна спрямованість таких білків полягає в розпізнаванні чужорідних елементів, що проникають в системний кровотік. Отримання організмом сигналу про проникнення чужорідного білка, призводить в активність антигени, які спрямовані на усунення чужорідних агентів. Різні групи крові домашніх кішок, в собі містять різну кількість нестандартних антитіл на поверхні еритроцитів, що і дає можливість виділяти групи крові.
У домашніх кішок виділяють всього 3 ключових групи крові-а, в і АВ. Дуже часто діагностується вважається група крові а, успадкована більш ніж 90% домашніх кішок. Рідше діагностується група крові В, але найрідкіснішою, вважається група АВ (успадковують її менше 1% кішок).
У різних порід кішок власна Популярність груп крові. Так, Британська короткошерста кішка і Корніш-рекс, частіше стають носіями групи крові В (близько 60% всіх представників таких порід). Сіамські кішки, оцикети, орієнтали і бірманські кішки, частіше стають носіями групи А.носіями групи крові а є і лісові, Норвезькі кішки, а ще мейн-куни (групи крові в зустрічається тільки в 5% випадків). Найчастіше група крові в зустрічається у бобтейлов і перської породи, а ще у абіссінів і Сомалі (від 5 до 25%). В ході досліджень гематологів, резус-фактор, як у людини, у кішок відсутня.
Знати групу крові власного улюбленця потрібно для того, щоб в разі екстрених ситуацій, мати можливість провести переливання крові, не витрачаючи багато часу на пошук донора.
Переливання крові іноді потрібно при значних патологіях або ж травмах. Переливати кров від невідповідної кішки, небезпечно для життя вихованця. Протеїнові компоненти крові, що потрапляють в організм, сприймаються як чужорідні, відбувається масована атака. В результаті це призводить до серйозних ускладнень, аж до загибелі тварини.
Обов’язково потрібно згадати, що кров людини не підійде для переливання кішки. Повноцінним донором крові для кішки може стати тільки інша кішка, віком старше 1 року і вагою не менше чотирьох кілограм.
Тварина, яке передбачається для донорства, обов’язково має бути клінічно здоровим, мати всі необхідні щеплення і володіти поступливим характером. У ветеринарній практиці відсутня подібне поняття як банк котячої крові. Тому для донорства застосовують кішок з відповідною групою крові і виключно за згодою господарів.
Господарі розплідників кішок, повинні знати групи крові власних улюбленців, що дасть можливість в екстрених випадках, коли потрібно провести переливання крові, привести у ветеринарну клініку 2-ух власних вихованців, не займаючись пошуками донора. Знання групи крові потрібно і для проведення схрещування, що дозволяє отримати здорових кошенят.
Як визначити групу крові у кішки
Дізнатися групу крові власного улюбленця легко. Для цього слід звернутися до ветеринарної клініки, де фахівець проведе спеціалізований тест. Тестування полягає в заборі мінімальної кількості крові і впливі спеціальним реагентом. Експрес-тести займають небагато часу, але обов’язково потрібно згадати, що мають вагомий відсоток неточності. Якщо існує можливість, радиться провести більш серйозний аналіз, що вимагає більшого часу, але має більшу точність.
Для визначення групи крові у кішки, проводитися своєрідна реакція аглютинації з використання антагоністичної сироватки. В результаті аналізу відбувається свого роду розшарування взятої у тварини проби крові, утворюючи згустки і сироватку, а ще пластівці. Реакція дає можливість визначити наявність антитіл, розміщених на поверхні червоних кров’яних тілець у тварини. Таким чином, виділяють названі 3 котячих групи крові.
Заводчики породистих кішок, спостерігають за станом організму власних вихованців і досить серйозно підходять до процесу в’язки. При хорошому виборі самки і самця, що мають відповідну групу крові, проблем з потомством, а власне з їх здоров’ям, не з’являється. У разі випадкових схрещувань, часто відбуваються в межах одного розплідника, результати для потомства можуть стати фатальними.
Природа сама відбраковує непотрібний послід і при схрещуванні з невідповідною групою крові у самця, кішка не вагітніє. Буває, що спарювання проходить успішно, приходить запліднення і кошенята в утробі матері, несуть групу крові самця. У подібному випадку розвивається інцидент груп, що не впливає на стан самки і кошенят в матці. Фето-плацентарний бар’єр чітко виконує власні функції, не пропускаючи антитіла матері, які здатні усунути червоні кров’яні тільця у кошенят. Потомство, отримане при аналогічному схрещуванні, народжується здоровим, а родовий процес не не схожий на інші нормальних пологів. Проблеми починають з’являтися в той момент, коли кошенята вперше присмоктуються до матері в пошуках їжі.
Первородне молоко або молозиво, містить у власному складі антитіла матері, що сприймають еритроцити за чужорідні компоненти. Система травлення у новонароджених малюків недорозвинена і не здатна чинити опір самим різним проникаючим компонентів. Проникність стінок кишечника у малюка кошеня, призводить до того, що антитіла з материнського організму проникають в кровотік кошеня. Через пару днів, а іноді, пару годин, малюки починають гинути в результаті гемолітичної анемії.
Опинилися живим кошенята матимуть складнощі зі здоров’ям в подальшому. Перші 3-4 дні, які отримують молоко від матері з антитілами, погано які впливають на стан еритроцитів, кошенята, починають сильно слабшати. Сеча, що виділяється з організму подібних кошенят, набуває виражений червоно-цегляний відтінок, що говорить про активне руйнування еритроцитів. Такі новонароджені швидко гинуть.
Раніше такі ж випадки реєструвалися як синдром раптової смерті. Після ряду досліджень, надійшла інформація, що основою виступала гемолітична анемія, тому патологічний стан стало іменуватися гемолізом новонароджених кошенят. Смертельний результат приходить через проникнення протеїнових елементів в ниркові структури, порушуючи процеси обміну в організмі на найвищому рівні.
Господарі кішок повинні враховувати інформацію і при спарюванні кішки, що має одну групу крові і самцем, з іншого, бути готовим до розвитку патологічних станів.
Не будучи впевненим у сумісності кішки і кошенят, радиться провести досліджень на дуже перших етапах. Якщо є наявність несумісності, потрібно відразу ж відлучити новонароджених від самки і почати штучне вигодовування.
У побутових умовах, визначити сумісність можна за допомогою уважних спостережень. Величезне значення має відтінок сечі у кошенят. За допомогою ватної палички проводять тест. Досконало виділення з уретрального каналу новонароджених малюків не повинні мати відтінку. Наявність червоного або коричневого кольору, вказує на проблеми в системі крові. Подібних кошенят відразу ж відлучають від матері з метою збереження їх життя. Через пару днів, стінки кишкового тракту кошенят втрачають власну проникність, тому Протеїнові компоненти крові проникати і викликати порушення в організмі кошенят, не будуть.
У зв’язку з великим потоком вступників питань, безкоштовні ветеринарні консультації на час припинені.
