Запальні процеси, що розвиваються в результаті впливу патологічних факторів у відділі товстого кишечника, називається колітом. Такий вид захворювання відрізняється появою проблем в травному процесі, порушується імунний статус, а ще розвивається інтоксикація організму. Захворювання у домашніх кішок може бути первинного або вторинного типу, а ще ділиться на вогнищевий і дифузний коліт.

Характер процесу запалення в товстому відділі кишечника може бути серозним, катаральним, геморагічним, фібринозним або ж гнійним. Місце розміщення обумовлює симптоматику і характер змін. Так, проктит (процес запалення на слизових оболонках прямої кишки), тифліт (запалення в області сліпої кишки, панколіт – патологічний процес, що зачіпає всі відділи товстого кишечника.

Причини коліту у кішок

Базовим аргументом, що провокує розвиток такої патології, як коліт кишечника у домашніх кішок, вважається порушення в режимі і якості харчування. Погана їжа, що зіпсувалася або ж занадто солона, а ще смажена, призводить до порушень і подальшої дисфункції системи травлення, локалізуючись в товстому кишечнику. Токсичні речовини і отрути, що з’явилися при розпаді харчових продуктів, призводять до роздратованості слизових оболонок.

Все це призводить до розвитку патогенної бактеріальної мікрофлори. Вона активно розмножується, провокуючи розвиток розладів стільця (пронос), нудоти і виверження шлункового вмісту, а ще загальним пригніченням стану тварини.

Факторами, що провокують розвиток захворювання, також вважаються:

  • вживання тваринам забрудненої сирої води;
  • прийом занадто гарячої або ж холодної їжі; (макаронні та хлібобулочні вироби, солодощі);
  • поразка гельмінтами (паразитами);
  • захворювання, що з’явилися на тлі інфекції або ж в результаті впливу не інфекційних факторів;
  • дисбактеріоз; ;
  • порушення метаболізму; ( в тому числі і грудочки шерсті – трихобезоари);
  • поїдання кішкою гризунів;
  • пошкодження механічного типу стінок кишечника, наприклад, при вживанні трубчастих кісток.

Коліти у кішок можуть розвиватися в результаті впливу стресових факторів, пов’язаних зі зміною місця проживання, переїздом або ж поява нового вихованця в будинку.

Є кілька типів коліту, кожен відрізняється певними особливостями. Розподіляють такі варіанти:

  • гострий коліт;
  • паразитарний і бактеріального походження;
  • хронічний;
  • лімфоплазмоцитарний і еозинофільний;
  • хронічний гістіоцитарний виразковий коліт.

Гостра форма запалення товстого відділу кишечника у кішки діагностується частіше, ніж інші форми. Необхідно розуміти, що призначення медикаментозних препаратів не завжди потрібно для проведення терапії гострого коліту. Основою розвитку цієї форми захворювання стають бактеріальні мікроорганізми, токсичні речовини, вірусні та паразитарні фактори.

Спровокувати гострий коліт здатна різка зміна раціону харчування. Підібравши збалансований раціон з низькою кількістю ліпідів і дуже високим вмістом рослинної клітковини, надає можливість видалити ознаки захворювання, привівши роботу товстого відділу кишечника в норму. При відсутності позитивної динаміки, ветеринарний фахівець проводить терапію за допомогою курсу антибіотиків і протидіарейних препаратів.

Коліт у кішки, що з’являється на тлі паразитарних організмів, розвивається рідко. Постановка діагнозу в себе включає здачу аналізів мас калу і колоноскопію. При знаходженні в фекаліях кішки яєць гельмінтів або ж статевозрілих особин, призначається дача протипаразитарних препаратів – антигельмінтиків. Основний пункт під час лікування коліту паразитарного походження – постійна профілактична обробка 1 раз в 3 місяці.

Коліт, що розвивається на тлі активного розмноження патогенних бактеріальних мікроорганізмів, часто діагностується в клінічній практиці ветеринарних лікарів. Основою бактеріального коліту можуть стати такі збудники як кампілобактерії, сальмонели і стафілококи. При постановці діагнозу береться до уваги не тільки загальний стан тварини і прояв клінічних ознак, а й посів на поживних середовищах проб мас калу. На підставі отриманих результатів аналізів, ветеринар розробляє індивідуальну план терапії, вибираючи найефективніший антибіотик.

Коліти грибкового походження-рідкість у кішок. При виявленні подібного виду захворювання, призначається тривале лікування протигрибковими препаратами системної дії. Важливо систематично проводити контрольні проби і дослідження в процесі лікування.

Хронічний коліт у кішок з’являється в результаті впливу факторів, встановити які виходить нечасто. У зв’язку з цим, коліт і інші запальні процеси постійного типу, що з’являються в травному тракті, називають ідіопатичними (без можливості виявити основну причину для розвитку патології). Клітинні структури з запальним процесом, просочують здорові клітини, провокуючи розвиток значних складнощів. Хронічний вид захворювання називають також виразковим, через те що, що з перебігом захворювання з’являються виразки на слизовій оболонці товстого відділу кишечника.

Симптоми коліту у кішок

Гострий коліт відрізняється найбільш яскравим виявленням клінічної картини. Почавши з перших годин після активізації патогенів (переважно при бактеріальному коліті), зустрічається виражена симптоматика з поетапним наростанням ознак. Тварина стає апатичним, відмовляється від активності, вважаючи за краще більше лежати. Не бажає реагувати на заклики власника.

Вихованець відмовляється їсти, як правило спостерігаються напади нудоти і виверження шлункового вмісту. У запущених випадках напрямки коліту у кішки гострого типу, підвищуються показники температури тіла, візуалізується ціанотичність помітних слизових оболонок, дуже часто з’являються судомні явища.

Характерними ознаками гострого коліту у кішки, вважаються:

  • виникнення нестандартного нальоту на мові брудно-білого відтінку;
  • поява нестандартного запаху з пащі, що нагадує процес розкладання – — маси Кала на виході рідкі, з домішками слизу, крові або гнійного ексудату;
  • постійні позиви до акту дефекації; (живіт нагадує барабан).

При акуратному натисканні на живіт, відзначаються дивні вируючі звуки. При цьому кішка відчуває виражений дискомфорт і біль. Розвиток постійного коліту нечасто супроводжується вираженою симптоматикою. Помітити зміни володар може при уважному розгляді мас калу тварини, так як вони мають своєрідний поганий запах і забарвлення.

Лікування коліту у кішок

При появі відмінних ознак розвитку патології, не рекомендується затягувати з візитом до ветлікаря. для того щоб призначити відповідну терапію, потрібно виявити важливий фактор, що спровокував розвиток захворювання. Обов’язково проведення ретельної діагностики, що включає в себе лабораторні та інструментальні методи досліджень.

Чи не кастрованим самцям проводять ректальне дослідження, що дозволяє виявити зміни в передміхурової залоз. Ректальне дослідження дає можливість ветеринару прибрати наявність сторонніх предметів в кишечнику, новоутворень або ж інвагінацію. Диференціальна діагностика в себе включає проведення наступних досліджень:

  • загальний клінічний аналіз крові та сечі;
  • аналіз мас калу;
  • аналіз калу на наявність гельмінтів, патогенних бактерій або грибків;
  • хімічний аналіз крові;
  • дослідження за допомогою ультразвуку-потрібно для візуалізації та оцінки загального стану кишкового тракту у пацієнта;
  • рентген органів порожнини живота-потрібно щоб виключити копростаза, пухлинних процесів або ж наявність сторонніх предметів в кишечнику.

У більшості випадків призначається колоноскопія, здійснювана з метою забору біологічного матеріалу і подальшого дослідження під мікроскопом.

Терапія патологічного процесу базується на декількох пунктах:

  1. Перш за все, хворому тварині потрібно відновити порушений водно-електролітний баланс. Для цього призначаються крапельниці з розчином Рінгера-Локка, фізрозчину і глюкози.
  2. Зняття інтоксикації. Важлива міра, що дозволяє відновити хорошу роботу організму. Виведення отруйних речовин досягається шляхом призначення ентеросорбентів-Смекта, Полісорб, ентеросгель, Атоксил.

Залежно від типу діагностованого коліту у кішки, терапія буде видозмінюватися. При інфекційному типі захворювання призначається курс антибіотикотерапії. Паразитарний коліт у домашнього вихованця вимагає введення протипаразитарних засобів.

Встановлений алергічний коліт у тварини, лікують шляхом призначення кортикостероїдних протизапальних медикаментозних засобів. Відновлення мікрофлори кишечника проводитися шляхом прийому пробіотиків.

Якщо у тварини діагностовано хронічний коліт в стадії загострення, слід зняти запалення. Для цього призначаються протизапальні медикаментозні засоби, дозування яких визначає ветеринарний фахівець.

Невід’ємна частина лікування-спеціальна дієта. Корм для кішок при коліті вибирається персонально. Харчування на дієтичній основі виконується не менше 1.5 місяців для досягнення позитивної динаміки. Якщо тварина схильне до захворювань системи травлення, корм варто вибрати якісний і дотримуватися підібраного оптимального харчування все життя.

Профілактика розвитку колітів у кішок полягає в запобіганні впливу патогенних факторів на організм улюбленця. Володар повинен ретельно підбирати раціон, перевагу віддаючи збалансованим кормів. Невід’ємним вважається введення в їжу по черзі вологих і сухих гранульованих кормів супер-преміум класу. Необхідно стежити за тим, щоб корм, що вживається тваринам, не був простроченим, зіпсувався або запліснявілим.

Якщо з’являється необхідність замінити вид корму, перехід виконується повільно, поступовим заміщенням одного виду продукту на інший. Неприемлима різка зміна харчування. Домашні кішки не повинні отримувати в їжу гострі, мариновані, копчені і солодкі продукти. Не бажано присутність великої кількості жирної їжі.

Потрібно пам’ятати про постійну протипаразитарної обробці, незалежно від того, має кішка доступ на вулицю або живе тільки в квартирних умовах. Важливо проводити планові вакцинації щоб не було інфікування вірусними або бактеріальними захворюваннями.

У зв’язку з великим потоком вступників питань, безкоштовні ветеринарні консультації на час припинені.